- клепання
- -я, с.Дія за знач. клепати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
клепання
Смотреть что такое "клепання" в других словарях:
клепання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
бабчар — а, ч. Дерев яний оцупок, у який всаджують маленьке коваделко для клепання коси … Український тлумачний словник
клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) … Український тлумачний словник
клепальний — а, е. Стос. до клепання, признач. для нього … Український тлумачний словник
нагострювати — юю, юєш, недок., нагостри/ти, гострю/, го/стриш, док., перех. Робити що небудь гострим за допомогою точіння, клепання. •• Нагострити вуха почати уважно прислуховуватися до чогось (розмови і т. ін.) … Український тлумачний словник
нагострюватися — юється, недок., нагостри/тися, го/стриться, док. 1) Ставати гострим після точіння, клепання. 2) тільки недок. пас. до нагострювати … Український тлумачний словник
приклепуватися — ується, недок. приклепа/тися, а/ється, док. 1) Приєднуватися унаслідок клепання. 2) тільки недок. Пас. до приклепувати … Український тлумачний словник
склепуватися — ується, недок., склепа/тися, склепа/ється і скле/плеться; мн. склепа/ються і скле/плються; док. 1) З єднуватися, скріплюватися за допомогою клепання. 2) тільки недок. Пас. до склепувати … Український тлумачний словник
бабка — кы, ж. Пр. [1.] Женщина, що доглядає чужих дітей. [2.] Повитуха, що приймає роди, але не має спеціальної освіти. [3.] Сталеве коваделко для клепання коси. [4.] Подорожник (), безстребельна ослина з горсткою широких листків, вживана в народній… … Словник лемківскої говірки
клепало — ла, с. Пт. Весь інструмент, необхідний для клепання коси … Словник лемківскої говірки
